РОДИННЕ ДЕРЕВО

Ще один прекрасный проєкт, який хоче започаткувати очільник компанії ЖСК Проспект В’ячеслав Внуков і до якого ми пропонуємо долучитися нашим мешканцям. В’ячеслав говорить, що

екосвідомість – це те, чого дійсно бракує нашому суспільству. Проте кожен має розуміти важливість дбайливого ставлення до природи. Метою нашої акції саме і є формування екологічної культури і свідомості у населення.

Аби виховати це в людях можна започаткувати, наприклад, таку добру традицію чи просто підхопити нашу ідею – посадити родинне дерево.

Сам В’ячеслав дуже тепло ставиться до цієї  ініціативи. Як батько  багатодітної родини, вважає корисним цей проєкт саме для підростаючого покоління. А, серед своїх дітей, найцікавіше, говорить, буде чотирирічній донечці. На питання, як він запросив би її висаджувати деревце,  відповів: “Я посадив би малу на коліна і запитав, а чи хотіла б вона побачити, як творяться дива?”

Тож давайте разом створемо це диво.

Одного весняного ранку зберіться вдвох; може хтось сам; добре, коли з дітьми чи онуками та візьміть молодий саджанець. Озбройтеся лопатами, граблями; прихопіть відерце з водою; оберіть гарненько місце та посадіть своє родинне дерево. Нехай молодий клен чи липа, а може яблуня зростатиме з вашими дітьми, вам на втіху. Навесні буде милувати око молодим зеленим листячком, огортати двір ніжним, квітковим ароматом, влітку дасть прохолоду під затишною кроною…

Для ваших дітей це буде довготривала справа. Адже мало посадити дерево, про нього треба піклуватися: обкопувати, берегти від шкідників, поливати в спекотні дні, доки воно не зміцнішає. Доручивши таке вашій дитині, ви виховаєте людину, яка розумітиме цінність і хиткість довкілля.

До речі, під своїм деревом кожен може встановити пам’ятну іменну табличку, на якій вказати назву рослини, дату висадки дерева та прізвище тих, хто посадив та доглядає за ним. Так, між іншим, роблять у Польщі.

Також щодо пам’ятних табличок. А чи добре ви знаєте своїх сусідів? Може поруч живе чудовий лікар, що врятував не одне життя, чи співак відомого в нашому місті колективу, чи людина, яка присвячує час благодійним справам. А може майстер, що шиє неперевершене взуття; чи це вчитель, якого дуже шанують діти і батьки. Подумайте про цих людей. Може варто, аби збереглась довга і добра пам’ять про них. Ну, наприклад так: “Це дерево посадив Андрій Сергійович Шевчук – чудова людина і найкращій в світі вчитель праці”. В такий спосіб ми лишаємо по собі добру пам’ять. Адже посадити дерево – це вже, само по собі, добра справа.